У зв'язку з 38-ми роковинами трагедії на Чорнобильській АЕС, у Національній бібліотеці Республіки Таджикистан відбувся економічний, інвестиційний форум Програми розвитку громадських організацій «Союз інвалідів Чорнобиля» Таджикистану.

У заході взяли участь представники Уряду, Парламенту, адміністрацій столиці та інших міст, дипломатичний корпус, ліквідатори та постраждалі внаслідок катастрофи.

У зверненні до учасників Форуму Посол України Валерій Євдокимов подякував таджикистанцям-учасникам ліквідації трагедії на Чорнобильській АЕС за жертовну працю, що врятувала світ, поінформував про зусилля України з подолання наслідків аварії, а також про ядерний тероризм, що влаштувала росія під час окупації ЧАЕС та ЗАЕС.

 ВИСТУП

Надзвичайного і Повноважного Посла України в Таджикистані Валерія Євдокимова 

на відкритті Економічного та інвестиційного форуму Програми розвитку громадських організацій «Союзу інвалідів Чорнобиля» Республіки Таджикистан 

Шановні представники адміністрацій столиці та інших міст, депутати, дипломати, підприємці,

Дорогі ліквідатори, члени їхніх родин, чорнобильці!

38 років тому відбулася найбільша в історії людства техногенна катастрофа на Чорнобильській атомній станції, яка змінила світ, вплинула на долі мільйонів людей, явила оскал ядерного апокаліпсису.

Щороку 26 квітня Україна та Таджикистан віддають данину пам'яті тим, хто ціною життя та здоров'я врятував світ.

У ліквідації наслідків аварії взяли участь близько 600 тисяч осіб, 6 тисяч із яких – таджикистанці. Понад 60 тисяч померло, 160 тисяч отримали інвалідність. На жаль, ще багато років "невидимий вбивця" буде переслідувати своїх жертв у наступних поколіннях.

Понад 300 тисяч людей було відселено із зони відчуження. З сільськогосподарського використання було виведено близько 5 млн. гектарів земель, знищено та поховано сотні малих населених пунктів.

Більшість витрат на ліквідацію наслідків лягла на Україну та нашу економіку. З 1991 року Україна витратила понад 20 млрд доларів.

Перший етап – припинення експлуатації ЧАЕС – вже реалізовано. У процесі другий етап – закриття та консервація реакторів до 2028 року. Потім ще два етапи – витримки та демонтажу реакторних установок. Тобто Україна фінансуватиме ці процедури до 2065 року.

Крім того, державний бюджет щорічно передбачає близько 100 млн. доларів на соціальний захист постраждалих. В Україні 1991 року було прийнято Закон "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Законом встановлено статус та категоризацію постраждалих, єдину систему медичного обліку та соціальної допомоги, пільги для постраждалих та їхніх дітей, а також спеціальні пенсії.

Серед пільг: безкоштовні ліки та медичне обслуговування, вступ поза конкурсом та безкоштовне навчання у вузах, безкоштовне користування міським транспортом, виплати та надбавки – всього понад 30 видів пільг.

Сьогодні понад 1,6 млн. українців є постраждалими від Чорнобильської катастрофи. Через війну зростає дефіцит бюджету України, а відтак і підтримка соціально залежних категорій населення. Але держава намагається дбати про чорнобильців.

Разом із 45 країнами-партнерами було розроблено та до 2019 року збудовано нове безпечне укриття для аварійного реактора вартістю близько 1,5 млрд доларів, 700 тисяч з яких профінансував Європейський банк реконструкції та розвитку. А зона відчуження перетворена на заповідник.

Україна відчинила двері для партнерів, які прагнули проводити дослідження наслідків ядерної аварії.

Але 2022 року на аварійну станцію прийшли російські окупанти, безуспішно шукали вигадані ними ж "біолабораторії" та влаштували свою базу, оскільки українські захисники не могли стріляти по ядерному об'єкту. Ті, хто знайомий з Чорнобилем, зрозуміє, що означає проживання та копання окопів російськими військами у "Рудому лісі" – найбільш радіоактивно забрудненому місці біля станції. Внаслідок дій окупантів рівень радіації в районі станції зріс у 30 разів.

Окупація Чорнобильської атомної станції тривала 35 днів. За цей період росіяни вивели з ладу систему контролю радіаційного стану та знищили близько 100 одиниць сучасного обладнання центральної лабораторії м. Чорнобиль.

Аналогічно окупанти захопили та використовують як базу та укриття Запорізьку атомну станцію, періодично обстрілюючи її з танків, артилерії та безпілотниками.

Ці дії Росії є актами ядерного тероризму, а її заручниками – весь світ.

Дорогі друзі!

Українська сторона цінує зусилля щодо розробки та впровадження Програми розвитку організацій Спілки інвалідів Чорнобиля Республіки Таджикистан. Абсолютно правильним рішенням є залучення бізнесу до вирішення проблем чорнобильців як доповнення до державної системи заходів. Також ми закликаємо іноземних колег-дипломатів підтримати у цьому таджикистанців!

Незважаючи на війну, Посольство та організації чорнобильців України готові ділитися досвідом, надавати допомогу у підготовці законодавчої бази із соціального захисту чорнобильців Таджикистану, а також спільно розробляти та реалізовувати програми інтеграції постраждалих у суспільство та економіку.

Зацікавлених у співпраці з Україною запрошуємо звертатися до Посольства, або до Ділової ради України і Таджикистану.

Дякую за увагу!

БАРОМАДИ

Сафири Фавқулода ва Мухтори Украина дар Ҷумҳурии Тоҷикистон Валерий Евдокимов 

дар ифтитоҳи Форуми иқтисодӣ ва сармоягузории Барномаи рушди созмонҳои ҷамъиятии «Иттиҳоди маъюбони Чернобил» Ҷумҳурии Тоҷикистон

Муҳтарам намояндагони мақомотҳои иҷроияи ҳокимияти давлатии пойтахт ва дигар шаҳрҳо, вакилон, дипломатҳо, соҳибкорон!

Мухтарам ликвидаторхо, аъзоёни оилахои онхо, наҷотёфтагони Чернобил!

38 сол пеш бузургтарин фалокати техногени дар таърихи инсоният, ки дар нерӯгоҳи атомии Чернобил ба вуқӯъ пайваст, ҷаҳонро дигар кард, ба тақдири миллионҳо одамон таъсир расонд ва зуҳури апокалипсиси ядроиро ошкор кард.

Ҳар сол 26 апрел Украина ва Тоҷикистон хотираи онҳоеро, ки ҷаҳонро бо қимати ҳаёту саломати наҷот доданд, эҳтиром мекунанд.

Дар рафъи оқибатҳои садама ҳудуди 600 ҳазор нафар ширкат карданд, ки 6 ҳазор нафари онҳо шаҳрвандони Тоҷикистон буданд. 60 хазор нафар халок шуд, ва 160 хазор нафар маъюб шуд. Мутаассифона, «қотили ноаён» солҳои зиёд қурбониёни худро таъқиб мекунад - ҳам худи иштирокчиён ва ҳам фарзандону наберагонашонро.

Зиёда аз 300 ҳазор нафар аз минтақаи ҷудокуни ба ҷои дигар гузаронида шуданд. Аз истифодабарии хочагии кишлок қариб 5 миллион гектар замин бароварда шуд, садҳо минтақаҳои хурди аҳолинишин вайрон ва хок карда шуданд.

Қисми зиёди хароҷотҳои рафъи окибатхо ба души Украина ва иқтисодиёти мо афтод. Аз соли 1991 Украина зиёда аз 20 миллиард доллар харҷ кардааст.

Марҳилаи якум - бас кардани кори стансияи электрикии атомии Чернобил аллакай ба амал бароварда шуд. Дар ҷара   ён марҳилаи дуюм қарор дорад - бастан ва ба кор андохтани реакторҳо то соли 2028. Баъд боз ду марҳилаи дигар — нигоҳдори ва таҷзия кардани агрегатҳои реактори. Яъне Украина ин расмиётҳоро то соли 2065-ро маблағгузорӣ мекунад.

Илова бар ин, буҷети давлати ҳар сол барои ҳифзи иҷтимоии осебдидагон ҳудуди 100 миллион доллар пешбинӣ мекунад. Соли 1991 дар Украина Қонун «Дар бораи вазъият ва ҳифзи иҷтимоии шаҳрвандоне, ки аз фалокати Чернобил зарар дидаанд» қабул карда шуд. Мувофиқи қонун мақом ва гуруҳбандии ҷабрдидагон, системаи ягонаи қайди тибби ва ёрии иҷтимои, ёрдампули ба ҷабрдидагон ва фарзандони онҳо, инчунин нафақаи махсус муқаррар карда шудааст.

Аз ҷумлаи имтиёзҳо: дорувории бепул ва хизматрасонии тиббӣ, қабул бидуни озмун ва таҳсили ройгон дар донишгоҳҳо, истифодаи ройгон аз нақлиёти ҷамъиятӣ, пардохтҳо ва кӯмакпулиҳо – дар маҷмӯъ зиёда аз 30 намуди имтиёзҳо.

Имрӯз беш аз 1 миллиону 600 ҳазор украиниҳо қурбонии фалокати Чернобил мебошанд. Дар натиҷаи ҷанг, дефитсити буҷаи Украина меафзояд ва аз ин рӯ, дастгирии категорияҳои аз ҷиҳати иҷтимоӣ вобастаи аҳолӣ меафзояд. Лекин давлат кушиш мекунад, ки ғами  наҷотёфтагони чернобилро хурад.

Якҷоя бо 45 кишвари шарик, то соли 2019 як паноҳгоҳи нави бехатар барои реактори садамави бо харҷи тақрибан 1,5 миллиард доллар тайёр ва сохта шуд, ки 700 ҳазор доллари онро Бонки Аврупоии Бозсохт ва Рушд маблағгузорӣ кардааст. Ва минтақаи истисно ба мамнӯъгоҳ табдил дода шудааст.

Украина дарҳои худро ба рӯи шариконе, ки мехоҳанд дар бораи оқибатҳои садамаи ядром тадқиқот гузаронанд боз кард.

Лекин, соли 2022 истилогарони рус ба стансияи садамави омада, бемуваффақият ҷустуҷӯи биолабораторияҳои бофтаи худро анҷом доданд ва пойгоҳи худро таъсис доданд, зеро муҳофизони украини наметавонистанд ба иншоотҳои ядрои тир андозанд. Онҳое, ки бо Чернобил шинос ҳастанд, дарк мекунанд, ки зиндаги кардан ва кандани хандак аз ҷониби сарбозони рус дар “Ҷангали Сурх”, ки аз ҳама олудатарин минтақаи радиоактиви дар наздикии ин стансия мебошад, чӣ маъно дорад. Дар натиҷаи амалиёти истилогарон, дараҷаи радиатсия дар минтақаи стансия 30 баробар афзуд.

Ишғоли нерӯгоҳи атомии Чернобил 35 рӯз давом кард. Дар ин муддат русҳо системаи назорати радиатсиониро аз кор бароварданд ва тақрибан 100 адад таҷҳизоти муосири озмоишгоҳи марказии Чернобилро нобуд карданд.

Ба хамин тарик, истилогарон стансияи электрикии атомии Запорожеро забт карда ҳамчун база ва панохгох истифода бурда истодаанд, онро давра ба давра аз танкҳо, артиллерия ва ҳавопаймоҳо тирборон мекунанд.

Ин амалҳои Русия амалҳои терроризми ядрои буда, ва тамоми ҷаҳон гаравгони он аст.

Дӯстони азиз!

Ҷониби Украина талошҳоро барои таҳия ва татбиқи Барномаи рушди созмонҳои Иттиҳодияи маъюбони Чернобил дар Ҷумҳурии Тоҷикистон қадр мекунад. Ҳалли комилан дуруст, ин ҷалб намудани тиҷорат дар ҳалли проблемаҳои  наҷотёфтагони Чернобил, ҳамчун илова ба системаи давлатии чораҳо мебошад. Ҳамчунин, ҳамкорони хориҷии дипломатии худро даъват менамоем, ки дар ин кор тоҷиконро дастгирӣ кунанд!

Сарфи назар аз ҷанг, Сафорат ва созмонҳои наҷотёфтагони Чернобили Украина омодаанд, ки таҷриба мубодила кунанд, дар таҳияи заминаи қонунгузорӣ барои ҳифзи иҷтимоии наҷотёфтагони Чернобил дар Тоҷикистон кумак расонанд, инчунин барномаҳои муштараки ҳамгироии осебдидагон ба ҷомеа ва иқтисодро таҳия ва амали созанд.

Онҳое, ки ба ҳамкорӣ бо Украина ҳавасманд ҳастанд, даъват мекунем, ки ба Сафорат ё Шӯрои тиҷоратии Украина ва Тоҷикистон муроҷиат кунанд.

Ташаккур ба диқататон!