Шановні колеги, друзі!

Чотири роки тому, після 8 років гібридної агресії, Росія перейшла до відкритої війни проти народу України з метою знищення не тільки Української державності, але й ідентичності.

Ранок 24 лютого 2022 року почався з вибухів, свисту ракет за вікном та тривожних повідомлень новин: армія Російської Федерації перетнула державний кордон України.

Перші вибухи російських ракет, перші смерті українських захисників, які не втекли і не розійшлися по домівках, як того вимагав у ранковому зверненні Путін, а прийняли на себе удар регулярних військ агресора.

Російські танки сунули автошляхами і за кілька годин досягли околиць Києва. На своєму шляху вони сіяли смерть і руйнування, залишаючи розстріляні цивільні автівки з громадянами, які намагалися втекти від війни.

Попри багаторазову перевагу в особовому складі та озброєнні, Росія не змогла захопити столицю України і встановити свій контроль над державою.

Безжалісність та жорстокість російських військових вразили українців та весь світ, продемонстрували справжнє обличчя «руського миру».

Безсилля на фронті Москва компенсує терором проти мирного населення: руйнує енергетику і системи життєзабезпечення, створює непридатні для життя умови.

Сьогодні наші родини, друзі і сусіди справді вимушені виживати в умовах без електрики, тепла і навіть води. А ця зима видалася на рідкість морозною в Україні.

Але, замість капітуляції, народ України тільки зміцнюється у прагненні перемогти свого одвічного ворога у понад 500-річній боротьбі за право жити на свій території і називатися українцями.

Терор – головна зброя Кремля. Багато людей в інших країнах не хотіли б нічого знати про цю війну, поступатися частинкою свого добробуту заради подальшої підтримки України. Ми добре розуміємо ці прості людські страхи і бажання. І маємо спільно переконувати – якщо Україна не витримає, інші народи зіткнуться з подіями, які набагато гірші за дискомфорт.

На окупованих територіях ворог сіє смерть, терор і руйнування. Ми бачимо, яких нелюдських страждань зазнають люди, у тому числі жінки і діти, у полоні окупантів. І ми кажемо, що це не просто окупаційне військо – це Морок, чисте Зло з Пекла. І подолати його ми можемо тільки разом – силами Світла.

Наша незламність спирається на вашу підтримку.

Разом з вами ми зробили українську армію однією з найсильніших в світі. Її досвід – безцінний.

Ми, українці, дуже вдячні вам, нашим партнерам, за політичну, фінансову, гуманітарну, військову та дипломатичну підтримку.

Україна вже заплатила і продовжує платити величезну ціну. На відміну від Московії, що воює кількістю, нам болить від кожного втраченого життя – захисника, безвинно вбитої дитини або цивільної особи.

Пропоную вшанувати пам'ять жертв російської агресії хвилиною мовчання…

Щиро бажаю, щоб нам якомога скоріше вдалося зупинити цю варварську криваву війну, якій не місце у ХХІ столітті.

Дякую, що ви з нами, дякую за підтримку!

Слава Україні та її партнерам!